Стандарт WiMAX (Worldwide Interoperability for Microwave Access) − заснований на протоколі IP бездротовій технології широкосмугового доступу четвертого покоління, який забезпечує мобільним пристроям високу швидкість доступу до Інтернету. Стандарт WiMAX носить назву IEEE 802.16e. Він підтримує мережі міського масштабу і забезпечує швидкість завантаження до 70 Мбіт/с на відстанях до 50 км (30 миль). Безпека та якість обслуговування (QoS) при використанні WiMAX такі самі, як і в стільникових мережах.
WiMAX використовує передачу по УКВ зазвичай на частотах від 2 до 11 ГГц. Хвилі цих частот легше, ніж хвилі більш високих частот, долають фізичні перешкоди, оскільки вони можуть краще їх огинати. Підтримується технологія множинних входів і виходів (MIMO, англ. «Multiple Input Multiple Output»), що дозволяє встановлювати додаткові антени для збільшення пропускної здатності.
Існують два способи передачі сигналу в мережах WiMAX:
- стаціонарний WiMAX - мережа «точка-точка» або багатоточкова мережа зі швидкістю до 72 Мбіт/с на відстані до 50 км (30 миль);
- мобільний WiMAX - мобільна служба, схожа на Wi-Fi, але з більш високими швидкостями і більшою дальністю передачі.