Протокол являє собою набір правил. Протоколи Інтернету − це набори правил, що регулюють обмін даними всередині комп'ютера і між комп'ютерами в мережі. Специфікації протоколу визначають формат повідомлень, що беруть участь в обміні. Під час відправлення листа поштою також використовується протокол. Частина протоколу визначає, де на конверті слід писати адресу одержувача. Якщо адреса одержувача написана не там де треба, лист не буде доставлено.
Для надійної доставки пакетів важливі терміни. Згідно з протоколами повідомлення повинні надходити протягом певних проміжків часу, щоб комп'ютерам не доводилося невизначений період часу чекати повідомлення, які могли бути втрачені. Під час передачі даних системи використовують один або кілька таймерів. Протоколи також ініціюють додаткові дії, якщо виконання цього завдання потребує часу, ніж визначено правилами.
Основні функції протоколів:
- ідентифікація та обробка помилок;
- стиснення даних;
- визначення порядку поділу даних і формування пакетів;
- призначення адрес пакетам даних;
- визначення порядку оголошення відправлення та отримання пакетів даних.
Пристрої та комп'ютери, підключені до Інтернету, використовують стек протоколів TCP/IP для обміну даними один з одним. Інформація найчастіше передається за допомогою двох протоколів − TCP і UDP, як показано на рисунку.
Під час проектування мережі необхідно визначити протоколи, які будуть використовуватися. Окремі з них є закритими і працюють тільки на конкретному обладнанні, а деякі відповідають відкритим стандартам і тому працюють на різному обладнанні.