У одноранговій мережі відсутня ієрархія комп'ютерів і немає виділених серверів. Всі пристрої, які також називаються клієнтами, володіють рівними можливостями й обов'язками. Окремі користувачі несуть відповідальність за свої ресурси і можуть самостійно вирішувати, які дані та пристрої встановлювати і до яких даних і пристроїв надавати спільний доступ. Оскільки окремі користувачі відповідають за ресурси на своїх комп'ютерах, у мережі відсутня центральна точка керування або адміністрування.
Однорангові мережі є оптимальним варіантом для середовищ, які налічують не більше десяти комп'ютерів. Вони також можуть існувати всередині більш великих мереж. Навіть у великих клієнтських мережах користувачі мають змогу обмінюватися ресурсами безпосередньо з іншими користувачами без допомоги мережного сервера. Якщо у мережі декілька комп'ютерів, можна налаштувати однорангову мережу або спільно використовувати файли з іншими комп'ютерами, відправляти й отримувати повідомлення, а також друкувати документи за допомогою загального принтера.
Однорангові мережі мають наведені далі недоліки.
- Відсутня централізоване адміністрування мережі, що ускладнює визначення користувачів, які контролюють ресурси в цій мережі.
- Немає централізованої системи безпеки. Тому кожен комп'ютер використовує окремі засоби безпеки для захисту даних.
- Мережа стає все більш складною і такою, що нею важко керувати у міру збільшення кількості підключених до неї комп'ютерів.
- Швидше за все в такій мережі не буде централізованої системи зберігання даних. Операції резервного копіювання доведеться виконувати окремо для кожного комп'ютера (це завдання входитиме в обов'язки кожного користувача).