Системна плата − це основна друкована плата комп'ютера, на якій знаходяться шини, або електричні провідники. Ці шини забезпечують передачу даних між різними компонентами комп'ютера. На рисунку 1 показані різні системні плати. Системна плата також називається материнською або основною платою.
На системну плату із струмопровідними лініями, що сполучають компоненти плати, напаяні роз'єми розширення, мікросхема базової системи введення-виведення (BIOS), чіпсет (набір мікросхем супроводу) і за допомогою спеціальних пристосувань установлюється центральний процесор (ЦП), оперативний запам'ятовуючий пристрій (ОЗП), радіатор і вентилятор. Гнізда, зовнішні і внутрішні роз'єми, різні порти також розташовані на системній платі.
Форм-фактор системних плат − їх розмір і форма. Він також характеризує фізичне розташування компонентів і пристроїв на платі. Форм-фактор визначає форму корпуса комп'ютера і спосіб приєднання окремих компонентів до неї. На рисунку 2 показані різні існуючі форм-фактори для системних плат.
Найбільш поширеним форм-фактором настільних ПК був AT, заснований на системній платі IBM AT. Ширина системної плати AT може досягати приблизно 26 см. Цей незручний розмір привів до розроблення менших форм-факторів. Місце розташування радіаторів і вентиляторів часто заважає використанню гнізд розширення у форм-факторах меншого розміру.
Більш новий форм-фактор для системних плат, ATX, став поліпшенням конструкції AT. У корпусі стандарту ATX розміщуються інтегровані порти введення-виведення системної плати ATX. Блок живлення ATX підключають до системної плати через один 20-штирковий роз'єм, а не через однакові роз'єми P8 і P9, які використовувалися у більш ранніх форм-факторах. Блок живлення ATX можна вмикати і вимикати не тумблером, а за допомогою сигналів з системної плати.
Micro-ATX − це форм-фактор меншого розміру, обернено сумісний з ATX. Оскільки точки монтажу системної плати Micro-ATX є модифікацією тих, що використовувалися на платі ATX, а панель введення-виведення ідентична на обох платах, системну плату Micro-ATX можна встановлювати в повнорозмірні корпуси стандарту ATX.
Оскільки для системних плат Micro-ATX часто використовуються ті ж набори мікросхем (контролер-концентратор пам'яті, або «північний міст», і контролер-концентратор введення-виведення, або «південний міст») і ті ж роз'єми живлення, що й для плат стандарту ATX, для них також можна використати безліч загальних компонентів. Проте, корпуси Micro-ATX зазвичай менші за розміром, ніж корпуси ATX, і мають менше гнізд розширення.
Окремі виробники устаткування мають власні форм-фактори, засновані на схемі ATX. З цієї причини окремі системні плати, блоки живлення та інші компоненти бувають несумісними зі стандартними корпусами ATX.
Форм-фактор ITX отримав широке поширення завдяки своєму дуже компактному розміру. Існує безліч типів системних плат форм-фактора ITX. Найбільш популярним типом є Mini-ITX. Форм-фактор Mini-ITX використовує дуже малу потужність, тому для його охолодження не потрібні вентилятори. Системна плата типу Mini-ITX має тільки одне гніздо PCI для плат розширення. Комп'ютер на основі форм-фактора Mini-ITX можна використати в тих випадках, коли громіздкий або шумний комп'ютер викликає незручності.
Важливим набором компонентів системної плати є чіпсет (набір мікросхем супроводу). Чіпсет складається з різноманітних інтегральних мікросхем, що напаяні на системну плату. Вони управляють взаємодією системного устаткування з ЦП і системною платою. ЦП установлюється в роз'єм або гніздо на системній платі. Тип установлюваного ЦП визначається роз'ємом на системній платі.
Набір мікросхем системної логіки дозволяє ЦП зв'язуватися і взаємодіяти з іншими компонентами комп'ютера, а також обмінюватися даними з системною пам'яттю (ОЗП), жорсткими дисками, відеокартами та іншими облаштуваннями виведення. Об'єм пам'яті, який можна додати до системної плати, залежить від набора мікросхем системної логіки (чіпсета). Крім того, від набора мікросхем системної логіки (чіпсета) також залежить тип роз'ємів на системній платі.
Більшість Наборів мікросхем системної логіки розділяються на дві різні компоненти: контролер-концентратор пам'яті, або північний міст, і контролер-концентратор введення-виведення, або південний міст. Функції кожного з цих компонентів можуть розрізнятися залежно від виробника. Північний міст керує доступом до ОЗП, відеокарти, а також швидкістю їх зв'язку з ЦП. У багатьох випадках відеокарта буває вбудована в північний міст. AMD і Intel роблять мікросхеми з контролером пам'яті, інтегрованим в кристал ЦП. Південний міст у більшості випадків відповідає за взаємодію ЦП з жорстким диском, звуковою картою, портами USB та іншими портами введення-виведення.